Який привабний
лет твоїх коліс!
Як ти блищиш
рожево й соковито!
Дивлюся вслід і
не тамую сліз,
Що без причини
ллються серед літа.
І юнці,
прикипілій до їздця
У променистім і
фатальнім сміху,
Я видаюся з
іншого кінця
Лиш равликом,
закляклим і затихлим.
Прощай! Десь наді
мною вдалині
Зелений шлях твій
міниться і лине.
Дві райдуги, два
неба, два вогні
Скоромно сяють у
твоїх колінах.
І тіло гостро
світиться крізь плащ,
Немов стебло у
склянці через воду.
Якийсь із мене
раптом дивний плач
Випурхує, зітхнувши,
на свободу.
Співає голосок
твій уві млі
Щось на мотив і
вічний, і знайомий.
Але, дивись,
веселий твій політ
Моя урівноважить
нерухомість.
Тому до неба в гойдалці летиш,
І страх тобі не
забиває духу,
Що десь по той
бік дошки, супротив
Я все гамую
протилежним рухом.
Допоки в мене
тиша й супокій,
Твій шум літає по
далеких схилах.
Допоки я карбую
крок важкий,
Здіймаєш ти свої
зелені крила.
Тож пролітай! –
Допоки я стою.
Тож лепечи! –
Допоки я безмовна.
За невагомість
легітну твою
я тягарем розплачуюся
сповна.
____________________________
Текст оригіналу:
Мотороллер
Завиден мне полет твоих колес,
о мотороллер розового цвета!
Слежу за ним, не унимая слез,
что льют без повода в начале лета.
И девочке, припавшей к седоку
с ликующей и гибельной улыбкой,
кажусь я приникающей к листку,
согбенной и медлительной улиткой.
Прощай! Твой путь лежит поверх меня
и меркнет там, в зеленых отдаленьях.
Две радуги, два неба, два огня,
бесстыдница, горят в твоих коленях.
И тело твое светится сквозъ плащ,
как стебель тонкий сквозь стекло и воду.
Вдруг из меня какой-то странный плач
выпархивает, пискнув, на свободу.
Так слабенький твой голосок поет,
и песенки мотив так прост и вечен.
Но, видишь ли, веселый твой полет
недвижностью моей уравновешен.
Затем твои качели высоки
и не опасно головокруженье,
что по другую сторону доски
я делаю обратное движенье.
Пока ко мне нисходит тишина,
твой шум летит в лужайках отдаленных.
Пока моя походка тяжела,
подъемлешь ты два крылышка зеленых.
Так проносись!- покуда я стою.
Так лепечи!- покуда я немею.
Всю легкость поднебесную твою
я искупаю тяжестью своею.
Немає коментарів:
Дописати коментар