ця тиша невідкрита і суха
цей сад ще не обгризений зайцями
сьогодні не доїду до гріха
і так ніколи й не прийду до тями
у місто входить музика легка
блукає манівцями білих статуй
заплутана у дзвонах і дзвінках
надовго зупиняється поспати
не спати і піти у магазин
купити там мікстуру від любові
і випить розчинивши у сльозі
нехай вона розноситься по крові
хай тишина венозна і суха
лякає перехожих випадкових
хай білий сад потроху затиха
зимою перебитий на півслові
і я піду вже точно я піду
і повернуся пошепки додому
знайоме серце на льоду знайду
і розіб'ю і не скажу нікому
2001р.
Немає коментарів:
Дописати коментар