четвер, 3 листопада 2011 р.

які просторі б не були


які просторі б не були
ці горла голубі
їм теж судилося колись
зніміти у тобі
вони зникають мов прибій
ранкової пори
вони лишають у тобі
непроминальний ритм
коли безсилий ти впадеш
на стоптані жита
він на вустах тобі складе
живлющого хреста
він розворушить твою кров
знеможену й стару
ні сон ні правда ні любов
не варті його рук
він жили золотих ночей
розплавить у пісні
він вічно у тобі тече
бо й ти течеш у нім
і знову горла голубі
кують прозору креш
правічний ритм живе тобі
бо ти йому живеш

2007р.

2 коментарі:

  1. Божена Зінкевич-Томанек, bozena_zinktomanek@poczta.onet.pl1 вересня 2012 р. о 18:19

    Дякую за вірш. Я - мовознавець із Кракова (Польща). Дуже цікавить мене слово КРЕШ. На жаль, крім словника В. Стуса, ніде не можу знайти пояснення значення цього слова. Зрештою, пояснення зі Словника В. Стуса не дуже відповідає контекстові цього вірша. Цікаво, як автор (С. Осока) розуміє це слово.

    ВідповістиВидалити
  2. автор розуміє це слово як іскри з-під копит коней. від слова "кресати".

    ВідповістиВидалити