EL CORAZON CARMIN

1
Тугою гарячих предків
Чорна кров моя озвалась!
Цілувала, цілувала
Міцно мій прощальний клекіт.
Туго стан Твій обійнявши,
Я ходжу по білих персах,
На звучання обіпершись,
Пульс застиг у скронях наших.
В небо просяться коліна,
У руках німіють руки,
Біла вежа, біла мука,
Сиве небо віє тліном.
Світ розквіт і перший стогін
Затемнив червоні зорі,
Чайка, виринувши з моря,
Криком кинулась під ноги…


2

Чорне ліжко. Біла днина.
Хіть червоних простирадел.
Перший острах пада, пада.
Болем корчаться пружини.
Сови солодко зітхають.
Жовта річка. Жовта спека.
Молоком тече із глека
Дим солодкого одчаю.
Терпнуть руки. Сліпнуть руки.
Довгі хвилі. Дуже хвилі.
Тінь Твоя на небосхилі
Сном тріпоче. Серцем стука.
Тіні падають, розп'яті,
На полотнища багряні,
Тануть воском стегна п'яні,
Наче хочуть танцювати.
Зойк тріпоче. Гріх розлито.
Все пройшло. І залишилась
Ти, затоплена по шию
Світом білим, білим світом.


2000р.