середа, 2 листопада 2011 р.

СВІДЧЕННЯ

1
ми з Ним ішли а Він не розумів
з гіллям спліталась ошаліла паства
перед очима множилося птаство
та молитви не сходили в умі
я безнадійно взяв його рукав
ми з Ним ішли і птаство осідало
Йому страшенно мулили сандалі
така хода невпевнена важка
ми довго йшли а потім босі йшли
а паства у розбійники втікала
лишився лірник і каліка ткаля
ми потім на руках її несли
текла долоня в ніч із рукава
Його долоня біла і вогниста
і лірник нам співав про сяйне місто
де першого зустріти нам волхва
гілки тягнулись до Його чола
на ношах довго помирала ткаля
і туга накрапала накрапала
а  потім звідкись хмарою зійшла

2
ми босі йшли вночі і не вночі
за спинами у нас бродили вбивці
і мертві під оливами щасливці
стискали досі музику мечів
ми сіли в тінь ми їли голод свій
і вже крізь нас усе ішло невпинно
з якогось часу жалісна хвилина
нам босі ноги гладила в крові
і Він піднявся Він сказав Прийди
а потім пильно подивився в сутінь
і як за вітром пісня ледве чутна
до нас дитя прибігло по воді
воно взяло в долоні теплі нас
несло кудись через притихле птаство
попереду світала чиста Паска
вертали сни молитви імена
Він спав і обійняв мене крилом
і час мов камінь нам під ноги падав
коли ж нарешті світ зробився садом
мене іще на світі не було

2005р.

Немає коментарів:

Дописати коментар