СВІДЧЕННЯ

1

ми з Ним ішли а Він не розумів

з гіллям спліталась ошаліла паства

перед очима множилося птаство

та молитви не сходили в умі

я безнадійно взяв його рукав

ми з Ним ішли і птаство осідало

Йому страшенно мулили сандалі

така хода невпевнена важка

ми довго йшли а потім босі йшли

а паства у розбійники втікала

лишився лірник і каліка ткаля

ми потім на руках її несли

текла долоня в ніч із рукава

Його долоня біла і вогниста

і лірник нам співав про сяйне місто

де першого зустріти нам волхва

гілки тягнулись до Його чола

на ношах довго помирала ткаля

і туга накрапала накрапала

а  потім звідкись хмарою зійшла

2

ми босі йшли вночі і не вночі

за спинами у нас бродили вбивці

і мертві під оливами щасливці

стискали досі музику мечів

ми сіли в тінь ми їли голод свій

і вже крізь нас усе ішло невпинно

з якогось часу жалісна хвилина

нам босі ноги гладила в крові

і Він піднявся Він сказав Прийди

а потім пильно подивився в сутінь

і як за вітром пісня ледве чутна

до нас дитя прибігло по воді

воно взяло в долоні теплі нас

несло кудись через притихле птаство

попереду світала чиста Паска

вертали сни молитви імена

Він спав і обійняв мене крилом

і час мов камінь нам під ноги падав

коли ж нарешті світ зробився садом

мене іще на світі не було

2005р.