облийся водою дивися кажи що ти вихор
запилену квітку в кишеню сховай
приходить у хату четверте за місяць лихо
така собі чорна бентежна сова
і нишпорить довго в глибоких мишачих норах
все бачить годинник і слабне і стишує хід
дивися і дихай крізь лунки пустого зору
крізь руки вологі тримай свій сонячний звід
сколи свої пальці і спи у солодкій мові
оголений ясен смолою жагою дзвенить
немовби він човен у хвилях гарячої крові
і гнеться стріла що не може його спинить
2005р.
Немає коментарів:
Дописати коментар