четвер, 3 листопада 2011 р.

Піднімається шепіт весняний

Піднімається шепіт весняний.
Сніг очей на дощі повело.
Дві душі. Або, може, дві рани.
Припорошене біле крило.

Ти не тут. Я тебе переймаю.
Ти як ліс. Як подільське село.
Древнє зілля забутого краю
Наче камінь в тобі проросло.

Із яких воно пусток прибилось?
У яких воно хащах цвіло?
Хай душа спочиває від сили.
Хай гойдає свічу над столом.

2007р.

Немає коментарів:

Дописати коментар