пʼятниця, 4 листопада 2011 р.

З Федеріко Гарсіа Лорки. Герць


У глушині, серед яру
гострі ножі альбасетські
стали красиві від крові
з ярого вражого серця.
Відблиск атласної карти
вихопив з листя лимонів
контури чорних комонних
 і схарапуджених коней.
Двоє жінок посивілих
плачуть у кронах оливи
бик розпашілого герцю
мури розхитує гнівом.
Янголи чорні носили
хустки і сніги студені.
Блищали ножами в пальцях
і крилами на раменах.
Монтілець Хуан Антоньйо
униз покотився, втятий.
На скроні застигла рана,
велика як плід граната.
Хрестом вогняним розквітла

глибока смертельна затінь.


Неспішно суддя з жандармом
ідуть оливовим гаєм,
а кров повзе і німує,
мов пісню змії співає.
-         Отут, сеньйоре жандарме,
все сталося, як ведеться:
убиті четверо римлян
і пятеро карфагенців.

Гілля простелили смокви
пораненим в узголовя.
На стегна їм зірка впала
і захлинулася кров’ю.
Літали янголи чорні,
з волосся кресали сяйво,
світили у ніч гарячу
оливковими серцями.
 _____________________
Текст оригіналу:

REYERTA 


En la mitad del barranco
las navajas de Albacete,
bellas de sangre contraria,
relucen como los peces.

Una dura luz de naipe
recorta en el agrio verde
caballos enfurecidos
y perfiles de jinetes.

En la copa de un olivo
lloran dos viejas mujeres.
El toro de la reyerta
su sube por la paredes.
Angeles negros traían
pañuelos y agua de nieve.
Angeles con grandes alas
de navajas de Albacete.

Juan Antonio el de Montilla
rueda muerto la pendiente
su cuerpo lleno de lirios
y una granada en las sienes.
Ahora monta cruz de fuego,
carretera de la muerte.


*

El juez con guardia civil,
por los olivares viene.
Sangre resbalada gime
muda canción de serpiente.
Señores guardias civiles:
aquí pasó lo de siempre.
Han muerto cuatro romanos
y cinco cartagineses


*

La tarde loca de higueras
y de rumores calientes
cae desmayada en los muslos
heridos de los jinetes.
Y ángeles negros volaban
por el aire del poniente.
Angeles de largas trenzas
y corazones de aceite.

4 коментарі:

  1. А все-таки Лорка у Вашому перекладі звучить неперевершено і дуже органічно.

    Гарно: оте золоте дерево на чорному фоні. Тільки шкода, що оранжеві літери на жовтому дуже погано видно

    ВідповістиВидалити
  2. те золоте дерево росте в мене під вікном)))

    ВідповістиВидалити
  3. це абрикоса)))) але вірш "Осіння яблуня" - саме про це дерево)))

    ВідповістиВидалити