Твоя душа прийшла
з мого тепла.
У чорнім прузі
мли берегової
так солодко
дзвенить твоя стріла,
наснажена моєю
тятивою.
В неспокої
лискучім, як змія,
правічну несить
піснею гамує.
І голос їй не
стихне, поки я
його своїм
мовчанням знаменую.
Ти не скуштуєш
Божого ім’я,
аж поки вуст мені
не позриваєш.
Твоїм теплом
просякла смерть моя
тебе в тобі ущент
перетриває.
2007р.
Немає коментарів:
Дописати коментар