ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ ОДІСЕЯ

Ця, Пенелопо, ніч нам не потрібна.
Цей крах руки, ці контури маслин.
Так, Пенелопо, віриться у срібло,
Яким горить твого волосся плин.

Так похорон шикує біле місто.
Так до молитви йдуть мої раби.

Каліпсо в морі мочить руки чисті -
І вперше плачуть рифи голубі...

2000р.