Не їсть апельсинів і мусить не зупинятись

Не їсть апельсинів і мусить не зупинятись
Маленька людина із кігтями кошеняти.
І десять станцій проїхати можна зайвих.
Забути очі у чашці твоєї кави.
Вокзал затихне, де я посміхнувся криво.
І сніг настане – раптово, як білокрів ' я.
Де ти підійдеш – густий, наче пара з рота.
Усі – на південь. А ми стоїмо навпроти.
Тулитись – тепло. Не можна лише лишатись.
Морози дзвонять і вже напинають шатра.
Як ллються очі і дихають в небо цвіллю!
Сліди зникають. Твої. На білім. 

2002р.