а він по той бік
випрягав волів
а між тобою й ним
ріка стояла
а перед нею сад
із нив і слів
казали ниви він
тобою снив
слова були та ще
себе не знали
за ними ніч і
німота була
вона світилась і вертала
в річку
вона була мов
хміль його чола
твоїм чолом вона
йому була
замріяна ранкова
і музична
а ти текла
вустами до чола
таким небавним
шереховим плавом
весь день між нив
і музики текла
де понад плесом
тінь його весла
а над веслом душа
його русява
а за водою плакало
тепло
а за волами обрію
не стало
вже цвіркунами
пташіло зело
а ти не й знала
що тобі було
бо пів душі ріку
перебрело
а пів до ранку у
воді стояло
2011р.
Немає коментарів:
Дописати коментар