хлопчики з
погамованим себелюбством в очах
розгойдують на
ніч дощові перехрестя
їх завтра не
знатимуть а отже треба кричать
і пестить дівчат
й візерунки на власнім тілі пестить
вони певні себе і
ніхто не скаже по них
що за східці
мовчать про їхні потерті шузи
ненароком пилинки
химерні знаки вини
їм затягують
горло в тужавий адамів вузол
вони всі
отруїлись і їм тротуари болять
тільки більшість
займенників усе ж чоловічого роду
а в дні янголів
їхніх до всього байдужа земля
їм дарує таланти
з очима квартирних злодіїв
2002р.
Немає коментарів:
Дописати коментар