І праліс і тиша черлена
і зайшлі й подейшлі й ті
що стратились в самоті
і дивляться всі на мене
гілки у дощівній мряці
і очі і гострий спис
і тихе поздовжнє "спи"
й корова чиясь на гатці
і їхні обвітрені лиця
і стишені пра-дуби
не зрушать що хоч роби
із місця вже час молиться
їх руки й маленькі діти
що довго чекали Час
молитви одне дівча
збирає червоні квіти
Немає коментарів:
Дописати коментар