РОЗСИПАНІ СВІТЛИНИ

1
вода
що швидко
гасить
камінці

білоголове
дитя
яке сміючись
біжить за возом
і не знає
що батько
в ньому
вже мертвий


2
червоний дим
за обрій
потягнувся –
то тітка вишита
в квітчастій хустці
до церкви йде
росяною
конюшиною

3
глина
світиться голо
залягає
ямою сволок

кволо
дивиться баба
у вікно
куди порожніми горішками
стукає смерть

4
дівчина боса
на березі
із сліз
вибирає
голос

5
за травою
віл муругий
за волом
міст кленовий
коло мосту кладка
на кладці баби
перуть сорочки
своїм косарям
що зайшли ранком
за холод
уздовж берега

коси дзвенять і дзвенять
сорочки на той дзвін пливуть

6
тиху ніч наслухати

тчеш
дівчино?
тчеш?
 
ще б по світу
ходили півні
визбирували
ранок

7
світло
з поля
йде жницею
синьою

під пахвою несе
окраєць ночі