ІЗ ВИРІЮ

1

Коли я вертатиму з вирію

вийди назустріч сестричко

річко

світляною стрічкою

перебори межі своїх берегів

трав для мого гнізда

ще незрослих а я

колись скупаюся в тобі

шпаком білим

місяцем

2

Стишуйтесь лози

гиблі воли ріки

вашої ремигають під

берегом сірі не чую

вас я Іван що

повернувся й не знає

з чого заново починати

своє життя свою

хату клепаю косу

3

Я вертатимусь

хаточко соняшничку

вишні мої вертатимусь

як не пропаду і хоч пропаду

а вернуся не птахом

не вітром а блідим

світлом крізь тяжкі хмари

4

Стрічайте мене

всі стрічайте

глевким хлібом грязюк

сіллю нескреслого озера

воскреслою тишею

на високих кручах

тишею під кручами

і тишею під мертвими

вишнями

5

Приходьте до мене

коли я вернуся

з вирію будемо купати

хату а тоді розчешемо

будемо голубити стару

солому з остюками

яка торік колола ноги

а тепер лоскоче

6

Чекайте мене

я вернуся тоді коли

прилетять  пташки про-

стрелені

тоді коли русалка з

озера сяде чесати

косу місяцю

який зроду був лисий

7

Поможіть мені

донести до вас

всі болісті

що виразками сохнуть

на крилах

всі радості

які чорними линами

вовтузяться в

порожніх ятерах

моєї самотності

поможіть

і я освічу ваше озеро

опущуся на озеро

втону в озері

і вам буде згадувати на

ціле літо як утопився

божевільний птах із вирію

8

Ось я вже лечу

над вашими стріхами

як летять птахи

очищені з вирію

чекайте мене

не чекайте мене

2011р.