Світлані-Майї Залізняк
угору-вгору
над лопухи й
горіхи
над гріхи й
хоругви
дугою веселого
жита
з лапами риб’ячих лусок
повен галузок та
заполочі
летів півень у
свиті
унизу на березі
снідав сметаною
мочив у ній
янголині пірця
по тонкій хмарині
розмазував
зганяв ніч із
перини
відьмам садив під
носом перцю
маляті казав не
бійся
вухом збирав жахи
летів собі далі
за найдальший гай
і вирій
де виріс із лелечого
яєчка
чепурився вітався
гречно
чоботи защібав
млиновими колесами
і питав гречки
чи виросла в
чорториях
і питав бороди
чи зійшла хоч
одна срібна волосина
діда свого питав
куди сьогодні
ставити йому дзвіницю
через ліс
проводжав пшеницю
із криниці гукав
святих
що три хутори вже
ні в сих ні в тих
бджоли не рояться
калюжі сонця не
бачать
всі пастухи як
бровки ледачі
час брати
золотого ціпка
та йти помагати
бо свічки під
образами навзнак лежать
і як тепер жити й
жать
надвечір втомився
напився з пенька
моху
гороху стручок
розлущив
порожня була
шкаралуща
у соняхах виправ
свиту
та й надів мерщій
щоб не осліпли
як білі крила засвітять
гребенем сонце
підпер
випустив череду
темноти
і до самого ранку
затих
2011р.
Немає коментарів:
Дописати коментар