а зупиню човна у
водорісті
а над водою
розпущу твій цвіт
у груди вдарять
пальці твої чисті
нещадно наче
блискавки криві
а ніч настане
шала і безрога
а голову намочить
у ромен
а світ заступлять
білі твої ноги
а межи них не
відшукать мене
а щось мені
напружиться й порветься
як ти себе
надломиш до рамен
з грудей прожогом
викинеться серце
і всю ріку
сичанням обійме
2007р.
Немає коментарів:
Дописати коментар