холодна душевна зима

холодна душевна зима
загострить свої олівці
у неї в правій руці
сонця нема

у неї сова на брові
і кожен хто каже сьогодні
що носить в собі безодню
хай знає у неї дві

стара молода зима
знімає у збоченім порно
довгі невидимі корені
туги нашої смак

вона в тролейбусах спить
важко зітхає вві сні
наляканий тане сніг
і в наших слідах рипить

їй вірно служить коваль
я бачив колись спросоння
лежали на підвіконні
залізні її слова

вона стояла за склом
несила страшніша сили
на згадку мені лишила
блідо-зелене стебло