А мати хоче научати,
Та соловейко не дає…
Т.Шевченко
Іди додому. Ти
вже п’яний, свате.
Погожий вечір
квіточку зірвав.
Сьогодні вітер
прийде ночувати, -
Ми будемо з ним
гратись у слова.
Остання зірка, як
манірна леді,
У чорнім небі
зупиня таксі, -
Спиняє час… І
моляться ведмеді,
Щоб всі були
щасливими – як всі.
І хмари в хмарах,
як нерівний почерк,
А біля річки, під
рясним кущем,
Блаженно спить
один маленький хлопчик,
Дбайливо вкритий
батьковим плащем.
А батько хоче
квіточки зірвати,
І гріється під
зорями трава.
Прийшов до мене
вітер ночувати:
Він спить… а я –
не вірю у слова.
1999р.
Немає коментарів:
Дописати коментар