я ставлю ятір у
зелену воду
де лепеха
обперлася на плесо
до неї вийшов
місяць у забродах
і гучно в човен
кинув чорні весла
його жона
опасиста й сердита
червону піч на
красноперів топить
де він пройшов
лягає смуга світла
і міцно пахне
юшкою із кропом
я ставлю ятір під
вербові віти
де смуга світла
виросла у пагін
де угорі червону
торбу квітів
кощава ніч над
соняхами тягне
я спати ляжу і
мені присниться
тонкої річки
потаємна затінь
де з лепехою
причаївся місяць
і вкинув зірку в
мій порожній ятір
2010р.
Немає коментарів:
Дописати коментар